День учнівського самоврядування у День учителя

День учителя, бач, нині

За весь рік найкращий день.

І дзвенить по Україні

Дітвори веселий спів.

     День учителя… Хвилюючий день, якого з нетерпінням чекають і вчителі, і учні. Саме в цей день учні можуть відчути себе вчителями і дізнатися, як важко буває вчителю, коли учні зовсім його не слухають і галасають на уроках…

     Цього року цей день пройшов на «ура!». І учні, і вчителі були задоволеними. На вхідних дверях у школі було вивішено вітання з Днем учителя, і тому кожен   заходив до школи з ніжною усмішкою на обличчі. Вчителі піднімались до кабінетів сходами, які були прикрашені кольоровими кульками, що й створювало святкову атмосферу.  На  дверях учительської були  вітання для вчителів, окрасою яких були також кульки.  В учительській на столі лежало безліч відкриток, на яких різнобарвні і красиві квіти наче кричали: «Зі святом вас, любі Вчителі!!!»

    Випускники нашої школи підготували святковий концерт на честь вчителів, де висловлювали свою щиру подяку за любов, розуміння їх впродовж одинадцяти років, за те, що допомагають стати на вірний шлях. Вони згадували, коли перший раз прийшли до школи , якими вони були; знайомство з першою вчителькою, класним керівником, а потім і іншими вчителями, які разом ведуть їх країною знань… Приємні спогади викликали сльози в учителів і, навіть, в учнів, але це були сльози радості…

     З відповідальністю до цього дня віднеслися і інші школярі нашої школи. Учні-вчителі сумлінно підготувалися до проведення уроків, а учні з повагою ставилися до них, старалися не заважати проводити уроки. Учень-директор і його заступники ходили по коридорах і перевіряли дисциплінованість учнів як на перервах, так і на уроках. На засіданні козацької ради вони гордо могли сказати, що  правопорушень і  непорозумінь не виникало.

    Особисто я, випробувала себе в ролі заступника директора з навчально-виховної роботи. Якщо сказати правду – було нелегко, але я задоволена і в майбутньому мрію про професію вчителя.

Мохова Тетяна