Гетьман:        Ми раді вітати шановних 

                     гостей у нашій  затишній козацькій кімнаті.

Екскурсовод: Зараз багато говориться про 

                    відродження козацьких традицій, 

                    духу Запоріжжя. Цей процес краще 

                     називати відродженням козацьких демократичних настанов. Взаємодопомога, вірність товаришам і Батьківщині, 

                  сміливість в бою, завзятість у роботі – 

                  ці риси, які варто було б пропагувати 

між нашою молоддю, наголошуючи на тому, що саме завдяки цьому козакам вдалося відстояти незалежність України у центрі «цивілізаційного» світу.

                       Саме тому у нашій школі створену  дитячу організацію Козацька республіка.

                    Ми працюємо під гаслом "Наші знання і справи у вінок рідної України.”

                    Діяльність Козацької республіки спрямована на творче продовження у сучасних умовах козацьких звичаїв та традицій, вироблення в кожного її члена прагнення розвивати в собі кращі людські якості українця – патріота. Ми прагнемо успадкувати від козаків традиції честі, відваги, відданості і передати нашим дітям національний дух, віру, почуття патріотизму і любові до нашої славної неньки – України.

                     Треба, щоб козаччина заповнила нашу духовну бідність, спинила духовне зубожіння, щоб козацький дух до нас повернувся ще в більшій силі, ніж тоді. Метою нашої ювілейної зустрічі є те, щоб захопити вас ідеєю козаччини, адже це невід’ємна частина нашої історії, наші корені, якими мусить живитися кожен українець.

 Гетьман   Пам’ятаймо , чиї ми сини,

                  Коли будні на серці чи свято,

                  Знову бачиться з далини

                  Україна зажурена мати.

                   І зруйнована бачиться Січ,

                   Де мій пращур лежить серед поля.

                   А йому нахилилась до віч

                   Україна, немов тополя.

Є і нам про що згадати,

 Пісня, душу возвелич,

Ой, була в нас ненька – мати,-

Запорозька славна Січ.

(мелодія козацького маршу)

Козак:                             Козак – герой народу України

                                         Козакувати справа не проста,

                                      Коли державу побудуємо з країни

                                         Красою засіяє слава золота.

Берегиня:                       Шануй свою Вкраїну милу

                                         Складай її могутню силу,

                                         Люби завжди Шевченка мову,

                                         Не зраджуй лицарського слова.

                                         Будь гордістю батьків і роду,

                                         Як козаки служи народу.

Пісня «Народитись, Боже, дай »

Екскурсовод:  З давніх-давен людям відомо: «дерево життя» – це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого часу, другий – сучасного, а третій – майбутнього. Зображення «дерева життя» зустрічається на каменях далеких часів і свідчить, що люди ще в сиву давнину знали про нерозривний зв'язок минулого, сучасного і майбутнього. Як це зрозуміти? А так, що все навколишнє – це наслідки минулих подій. А в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє.

Екскурсовод:   Історія народу, як і життя людини, має героїчні, трагічні, щасливі і нещасливі сторінки. Оскільки в героїчному найбільше виявляється національний характер народу, його душевна краса, його талант, то ці сторінки особливо хвилюють і викликають почуття національної гордості. В історичному минулому українського народу було таке неповторне і легендарне явище, як Запорізька Січ. Це про неї Микола Гоголь у своєму творі "Тарас Бульба ” писав: "Так ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!”

Екскурсовод: Запорізька Січ… Козаччина… Найлегендарніше минуле українського народу, його святиня…

Було колись в Україні –

Ревіли гармати;

Були колись запорожці

Вміли панувати.

Панували, добували

І славу, і волю…

 Екскурсовод: Та хто ж вони – козаки? Давайте спробуємо на хвилину замислитись над змістом слів "козак”, "козаки”. Що вони будять в душі? Мабуть у вашій уяві спалахнув образ сильних, мужніх і відданих  рідній землі людей. Мабуть, через віки дійшов шелест козацьких знамен, брязкіт козацької зброї, стогін української землі від копит навальних ординців, бій, як блискавка, як межа між життям і смертю, між минулим і майбутнім нашого народу.

    Козаки були характерними представниками свого народу. Середнього зросту, плечисті, міцні, з довгими вусами і розкішним оселедцем. З люлькою в зубах і гострою шаблею за поясом, в червоних широких шароварах, як саме  Чорне море (Демонструють малюнок із зображенням козака).

Екскурсовод:   Наша самодіяльна дитяча організація Козацька республіка була створена в 1996 році. Працює під гаслом «Наші знання у вінок рідної України». Ми маємо свій козацький малиновий прапор, емблему, пісню – гімн «Ми – нащадки   козаків»(слова якого написала вчителька української мови та літератури, заступник директора з навчально – виховної роботи Галина Теодозіїна Думанчук). Гімн Козацької Республіки «Ми – нащадки козаків»

                          Кожен член нашої Козацької республіки знає, що

                                            Козаки – це вільні люди

                                            Козаки – безстрашні люди

                                            Козаки – борці за волю

                                            За найкращу нашу долю

Екскурсовод: У знаменний 2001 ювілейний рік,

В п’яту річницю нашого козацтва

У куточку символіки було встановлено

Образ Покрови Пресвятої Богородиці.

До нього прибігають усі,

Просити помочі, заступництва і ласки.

Він є місцем спокою душі,

          Яка не хоче бачити поразки.

Екскурсовод:     У своїх добрих починаннях ми постійно звертаємось до Покрови Матері Божої (тихесенько підспівують )

                                     Аве, Аве, Аве, Маріє

                                     Витай, витай, наша надіє

                                     Пробач, пробач, Маріє

                                     Пробач,пробач, пробач нам, Маріє

Екскурсовод зачитує слова:  

Благослови , Мати дітей своїх,

Хай виростуть з них люди розумні, чесні.

 Хай за них нам соромно не буде

 Щоб у цілім світі знали всі, це –

 України діти, котрі уміють рідний край

  Всім серцем любити.

Продовжують тихенько співати: 

О, Мати ласкава, молися за нас

О, Діво Маріє, нам всім помагай

Царице святая , спасай нас, спасай

Ми дякуєм щиро за ласки Твої

 Твої ми є діти і любим Тебе

                          Члени Козацької Республіки брали активну участь у відкритті каплички Пресвятої Богородиці у нашому селі. У цей урочистий день  небо випогодилось, повітря очистилось, сонце яскраво світило, голос бринів,  пташина весело щебетала і взивала козаків і берегинь відірватися від буденних турбот і присвятити час Марії – Цариці Небес, Матері нашій. Не порушуючи традиції , щорічно учні та вчителі нашої школи у свято Покрови віддають шану тим. Хто загинув на полі слави за нашу неньку – Україну. Адже саме біля символічної могили «Борцям за волю України» іде відгомін козацької і стрілецької слави, діє якийсь таємничий генетичний заряд для народження високого духу патріотизму прийдешніх поколінь.

                       А зараз дещо з історії нашої Козацької республіки.

Екскурсовод:  Перші учні, які стали козачатами,  в майбутньому стали передовим братством ім. Богдана Хмельницького, старшим братчиком якого був з 1996 по 2003 роки  гетьман Іван Царук.

                       Перше випускне братство – братство ім. Тараса Шевченка, старшим братчиком був випускник 1998р – Андрій Чулаєвський.

                       Всього випускних братств – 7. 

                       Першим гетьманом нашої Козацької республіки був вчитель Степан Євгенович Левіновський, який в урочистій першовересневій обстановці прийняв у козачата і вручив козацькі грамоти козакам і берегиням братства ім. Івана Мазепи. Під час проведення конкурсу козацької пісні, строю, примовки в 1997р. перший гетьман благословив на гетьманування учня нашої школи Юрія Куцябу і передав булаву. Юрій гетьманував 5 років. За цей час наша Козацька республіка зробила чимало добрих справ: створена наша козацька кімната ( до її оформлення чимало зусиль доклала родина Царуків. Батьки нашого гетьмана зробили козацький щит, скриню, макет символічної могили. Стенди оформив наш односельчанин Володимир Царук, образ Покрови Пресвятої Богородиці,  козацький прапор теж його робота.          Голова ради школи Ярослав Куцяба подарував серію книг «Гетьмани України». Гетьманський одяг придбала наша вчителька Марія Мирославівна Куцяба. А це подарунок Козацькій Республіці від голови ради школи 2010 року Тараса Чулаєвського.(показує на сувенір « Б. Хмельницький»)

                              25 травня 1997 року на святі останнього дзвоника відбулася передача гетьманської булави і пролунала Клятва  гетьмана Козацької республіки. Зараз наш випускник 2003р, другий гетьман Юрій Куцяба, закінчив історичний  факультет  Львівського університету ім. І.Франка, відслужив армію в президентському полку і зараз працює в  органах внутрішніх справ.

                           25 травня 2003 року на святі останнього дзвоника відбулася передача гетьманської булави і пролунала Клятва гетьмана Козацької Республіки Івана Царука, який гетьманував з 2003 по 2007роки. Іван Царук передав Булаву Андрію  Шияну, який керував Козацькою Республікою з 2007 по 2008роки.Подарував у нашу кімнату ці ляльки - українку і українця (показує).

                             З 2008 по 2010 роки  козацьку раду очолював всіма вибраний  на конкурсній основі гетьман Руслан Думанчук, який  склавши  присягу і отримавши благословення від священнослужителів нашої церкви   продовжував  творчі  козацькі  справи. На згадку про своє гетьманування подарував у козацьку кімнату цю картину «Запорожці пишуть лист турецькому султану».

                                За результатами таємного голосування , яке відбулося під час виборів гетьмана Козацької Республіки,   Козацьку Раду на сьогоднішній день очолює Андрій Шостак.  Цього року в школі вдало пройшли Олімпійські ігри (запалили  олімпійський вогонь. Бігун Ірина видала спецвипуск газети «Олімпійські ігри», пройшла інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?», відбулися  цікаві спортивні змагання з футболу, шашок, шахматів і звичайно «ритмічна гімнастика»

                              На даний час наша Козацька Республіка нараховує 5 братств і 5куренів, які носять імена героїв(показує на папки), а також мають вишиті вимпели, ведеться фотолітопис, відкрита сторінка в інтернеті.

Екскурсовод: Юні першокласники навчаються у школі майбутніх козачат. Протягом вересня – грудня першокласники під керівництвом членів козацької ради, шефів дізнаються про нашу неньку – Україну, про національні та народні символи, про подвиги козаків, про козацьку старшину, зброю, таланти, вивчають ігри, вірші, пісні. Посвята "За покликом серця – у козачата” – це свято національного духу, це нагорода першокласників за їх старання.

Екскурсовод: Всією роботою Козацької республіки керує козацька рада. Випускаємо стінну газету "Говорить козацька рада” та загально шкільну газету «Козацький край». Беремо участь у районних та обласних конкурсах. Неодноразово були призерами районного конкурсу "Сурми звитяги”. Протягом минулих років брали участь в обласному козацькому КВК, були учасниками всеукраїнського конкурсу "Козацький край”. Завдяки участі у конкурсі ми мали змогу глибше ознайомитись із історією козаччини, особливо із діяльністю Українського Реєстрового Козацтва.

                      Незабутня зустріч для козаків і берегинь нашої Козацької республіки відбулося 5 листопада 2004 року. У нашу школу завітав генерал-лейтенант Львівського відділу УРК Володимир Мирославович Зденянчинн. 1 вересня 2009 року він знову завітав у нашу школу , привітав усіх козаків і берегинь з першовересневим святом і подарував у козацьку кімнату портрет  Гетьмана Богдана Хмельницького. Роботу виконав Львівський художник Володимир  Липовий.

                       На запрошення Львівського відділу УРК Свято Покрови – 2005 ми відсвяткували у місті Львові, а Свято Покрови – 2006 у місті Дрогобичі, де мали можливість познайомитися з гетьманом УРК Анатолієм Шевченком.

                              Також мали можливість побувати і взяти активну участь у відкритті Львівського дитячого форуму книговидавців, де мали можливість поспілкуватися з найсильнішою людиною світу Василем Вірастюком та познайомитися з письменницею Марією Морозенко, яка презентувала свою книгу  «Іван Сірко».

Екскурсовод:    6 грудня 2006 року наша Козацька Республіка відсвяткувала своє 10-ти ліття. В цей день школа майоріла вишивками і гостинно зустрічала гостей. В цей день лунали козацькі пісні, розваги, пройшла урочиста посвята у козачата і утворився перший курінь. В цей день лунали слова – подяки, було багато нагород. Козацька кімната поповнилася цікавими історичними  книжками.

Екскурсовод:      З метою глибшого пізнання історії козацтва національного та

                       духовного піднесення члени нашої Козацької республіки багато подорожують. Неодноразово ми відвідали музей "Козацькі могили” в с. Плюшева, побували на лицарському турнірі в Одеському замку, а також відвідали Підгорецький і Золочівський замки, побували в музеї-садибі Лесі Українки в с. Колодяжне, проходили стежками Івана Франка в Нагуєвичах, духовно з’єдналися з Богом під час проходження Хресної дороги у Крехівському монастирі, а також відвідали столицю України місто Київ.

                             Члени нашої Козацької республіки постійно дотримуються кодексу лицарської звитяги, лицарської честі, козацьких заповідей милосердя.

  Екскурсовод: Зачаровує око кожного присутнього в нашій козацькій кімнаті цей куточок. Ці унікальні ляльки переплітаються з нашими вишитими вимпелами  козацьких братств. Напевно скільки існує світ, діти в ньому забавляються ляльками. У всіх народів існують  прості у виконанні ляльки – мотанки., вузлові ляльки, ляльки з ниток, трави, соломи, тканини…Лялька,  яка знаходиться в домі, уособлює його дух, є його Берегинею, що захищає, допомагає мешканцям жити, створює неповторну атмосферу житла. Слово лялька за висловом відомої в Україні художниці – скульптора іграшок пані  Ядвіги  Василевської з Києва, означає «Любов Явлена Людська».Український етнограф  Хведір Вовк на початку  20 століття написав книгу , в якій визначив 5 типів українців , що вирізняються своїм обліком.. От власне це і Ядвіга Василевська використала  це при створенні цих ляльок. Неможливо створити  просто ляльку – українку. Це має за рисами  бути українка – киянка, українка – гуцулка, українка – галичанка, українка – гуцулка тощо.  Кожна  з цих ляльок , за висловом Ядвіги Василевської , являє являє собою  певну «музу». І кожен хто дивиться , все-таки вибере для себе по духу одну. Василина – ткаля, Анастасія – цілителька – чудодійниця, котра добре знається на травах, природному лікуванні. Гоцулка Марічка – писанкарка. Катерина є рукодільниця – вишивальниця, натхненниця всякого рукодільного ремесла. Наталка – співачка, обдарована чудовим музичним слухом. Кожна лялька несе на собі не просто прекрасний образ українки, котрий надзвичайно естетично привабливий. В першу чергу ці ляльки несуть значний духовний потенціал, який допомагає розкритись природним здібностям та обдаруванням кожної людини. А це – ляльки – мотанки. 

Екскурсовод:    Перед вами козацькі клейноди – відзнаки й атрибутика нашої Козацької республіки.

                       Булава – найважливіша ознака влади. Носити її має право наш гетьман.

                         Бунчук – важливий атрибут гетьманської влади.

                         Пірнач – мала булава .

 Корогви у козаків були різного кольору. На них зображували хрести, місяць, сонце, зброю. Прапори куренів та паланок були в основному  малинового кольору із зображенням святих або хреста. Корогва для морських походів була білого кольору із зображенням святого Миколая.

 (показує на шаблю)

Це панночка наша шаблюка, козацька зброя, гармата.

Гетьман:                          Пошли нам, Боже, нині Богунів

                                        Щоб вберегли омріяну державу.

                                        Щоб виростили лицарських синів,

                                        Щоб воскресили розіп’яту славу.

                                       Пошли нам, Боже, вірних Богунів –

                                       Козацької снаги, душі і вроди,

                                       Щоб в них була опора наших днів,

                            Щоб стрій козацький був не лиш для моди.

                       За все, що ми маємо, і за те, що ми будемо мати, ми завдячуємо Богу.

                                 Пісня: "Давайте будемо дякувати Богу”