Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [11]
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 13
Міні-чат
Друзі сайту
http://virchi.pp.net.ua/
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Наша творчість

Головна » Статті » Мої статті

Покрова 2008

Ведучий: Може тут, а може з тієї землі, напоєною кров’ю вірних синів України, де відгомін козацької слави, діє якийсь таємничий генетичний заряд для народження високого духу патріотизму прийдешніх поколінь.

 

Разом: За Вкраїну, за волю, за нас -

Ви життя своє юне віддали,

Ваш святий Смолоскип не погас -

Ви навіки Легендами стали…


Воскреса Україна щодень

В прапорах синьо-жовтих прибоях,

В передзвоні повстанських пісень,

Воскресає в воскреслих Героях.

 

Воскресає у слові дзвінкім,

У піднятих церквах і могилах,

Воскресає в прозрінні людськім

І від путів у звільнених крилах.

 

Воскресає у вільних сльозах,

На світлинах, в злинялих обличчях,

Воскресає як Вербна лоза

І цвістиме тепер у сторіччях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О, недарма Вони із Роду

Нечая, Гонти, Богун

Усі чарівнії на вроду,

Душа криштальна і стальна.

 

Вони боролись до загину,

Не відсахнувся ні один.

Усе життя за Україну,

Бо кожен України син.

 

У них одна була Посвята,

       Одна Присяга і Закон:

Спочатку з ворогом розплата,

А… запасний собі патрон.

                                                                            


.                                               Через стільки років

                                       Памята юнаків,                                            1          

А як вітер буйний повіває -

Кожна квітка цвіте

Й за життя молоде

                               Тихо реквієм завжди співає .                                             

 

Пісня: «Гей, розвивайся дуб зелененький»

Які ви чарівні і юні,

В серцях ваших мужність й краса.

Збирає вас Мати-Вкраїна

На віче в зелених лісах.

 

Збирає на Раду Велику

І всіх обіймає крилом.

А ворог нечутно і тихо

Крадеться уже за селом.

 

І ліс оточили гармати

І враз застогнала земля.

Та силу давала вам земля.

І ворог стеливсь на полях.

 

А ви усе  вище і вище…

Знімали знамено у вись.

А куля за кулею свище –

Вмирали та все ж не здались!

 

Були ви чарівні і юні,

Неначе той цвіт навесні,

Тож буде у Вільній Вкраїні

Вам вічная слава й пісні.

 

Пісня: Було колись в Україні.»

Зараз у Вільній Державі

Зводять Героям Хрести.

Будеш, «Калино », у славі

В серцях народу цвісти …

 

Калино, калино, калино,

З мужності мрій і краси

У вільній тепер Україні

Знамено слави неси.

(хлопці піднімають високо знамена)                                          2

 

 

 

 

 

 

 

 

І не один стрілець в дні боротьби лихої

На своїх грудях образ цей носив

В реліквії душі, у Покрови Святої

І захисту і мужності просив.

Не порятунку, спасу від загину,

Чекав від Покрови і праці не благав.

 

Просив він витримки і саме у стражданні,

Який ще молодий той січовий стрілець

І перемоги в визвольнім змаганні

Бо то є з правди вашої вінець,

І ніби вчула все те Божа Мати,

І ніби голос із небес лунав

Не сміли ні на крок не відступати

Бо клятву вірності ти Україні дав.

 

Пісня: « Під Твою милість »

 

Вірш «Вишиванка повстанця»

 

Просив він матір вишити йому

На полотні узорами сорочку:

                                 Приснився сон , якого не  збагну…

                               Поганий сон приснивсь її синочку…

 

Просив сестру, щоб вишила вона,

Коли матуся у сльозах не бачить :

 -  Бринить  в душі якась сумна струна,  

І чорний крук чомусь кружляє й кряче.

 

Просив кохану вишити весну…

На білім шовку чари-вишиванку:

-         Коли прийдеться, що навік засну,

Щоб гарно нарядили наостанку.

 

Коли поляжу десь в тяжких боях

Й простелиться останняя дорога –

У вишиванці з прапором в руках

Хотів би відійти на звіт до Бога.

 

…Кати спалили вишиття сестри

І матері сорочку сніжно-білу,

Лиш вишиванка, яку несли вітри, -

Весняним цвітом впала у могилу.                                  3


                                                 Пісня «Йшли селом партизани»

 

       Збулася мрія  Анатолія Шевченка. Україна почула його прекрасні пісні ,які присвячуються   Українським Січовим Стрільцям, воїнам УПА та українським  козакам. Титульною піснею виданого альбому стала одноіменна пісня «Чорна вишиванка».


       Ця пісня написана на основі дійсної життєвої розповіді людей, які до цього мали пряме відношення. В одному Карпатському селі дівчина виходила пораненого партизана і він подарував їй свою чисту сорочку- вишиванку(яку хлопці носили на смерть) і заповідав їй « Нехай носить твій син і пам’ятає про нас». Після цього вони більше не зустрічалися. Та дівчина вийшла заміж, у неї народився син,якому пізніше вона передала цю «Чорну вишиванку» з таким же заповітом.

      Через багато років автору вдалося розшукати тих людей, які мають пряме відношення до тієї історії. Фотографії, спогади, чорна вишиванка – це все жива історія нашого українського народу про яку ми змушені пам’ятати і свято її берегти.

      До вашої уваги пісня Анатолія Шевченка «Чорна вишиванка» у виконанні Марти Дейнеки, Оксани Вавричук та вчителя музики Оксани Степанівни Чулаєвської.

 

            

 

 

Я славлю лицарів визвольної доби,

Які в боях упали молодими,

Вони живі у пам’яті завжди,

І я вважаю їх усіх святими.

 

Як чисто і прекрасно раз цвіли !

Та йшли у бій, боролись до загину…

За нас життя своє весняне віддали,

За Волю, за Ідею, Україну!

 

Вірш «Ридали сосни»

 

 

Ми не забудемо героїв,

Кладемо їм квіти й вінки

Цвітуть синьо-жовті прибої

І пісня летить у віки.

 

 

 

Категорія: Мої статті | Додав: берегиня (13.04.2012)
Переглядів: 715 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]