Хлопчик – першокласник:  Раз – два, кроком руш!

                                            От заграли сурми тум

                                                Барабани підхопили:

                                             Раз, два, три, чотири.

                                             Ліва, права, раз і два -

                                             Ритм чіткий, чіткі слова, -

                                             Де відвага, мужність, слава, -

                                             Марш крокує: ліва, права!

Гетьман: Та в нас поповнення! Чиї ж ви будете?

Першокласники: Ми сини славного українського народу.

Гетьман: Ну що ж, будемо знайомі.

                Вітаємо вас, діти вільної України

                із святом « За покликом серця у козачата»

                (музика – вітальні позивні)

                                             Як вільно веселка у небо злітає

                                         І грає всіма кольорами,

                                            Так вільно моя Україна співає,

Йдучи нелегкими шляхами.

Скільки світлих доріг

Ти для нас відкриваєш,

Скільки нових зірок

В край космічний ведеш

Кров козацька у нас,

Запорозька в нас вдача,

Найдорожча з усіх

Україна для нас.

Степ широкий – то мій сват,

Сивий коник – то мій брат,

Душу й тіло ми по ложем

За нашу свободу

І покажем, що ми браття

Козацького роду.

Пісня « А я - хлопець молодець»

-  Юрчику, Юрчику!

-  Чого тобі?

- А скажи – но мені що небудь тепленьке?

                   - Піч розтоплена.

             - Та ні, щось ніжне, м’якеньке.

-  Перина.

-  Та ні, щось гарне.

- Нова перина.

- Юрчику, а щось радісне, для душі.

- Радісне? Зараз тобі буде радісне, бо дівчата ідуть, пісні співають.

               (Заходять дівчата (двоє з коромислами) співають пісні)

                                       Пісня «Несе Галя воду»

             - Рідна земля

          Ріднокрай мій зелений

  Пісня у шелесті трав,

 Промінь сонця в росі

 Ти нам щиро даєш,

 Україно натхнення,

 Ти до сонця ведеш

 Всіх своїх козачат.

Діти стають в коло, Мати – Україна всередині кола.

Співають пісню і роблять рухи

             - Україно моя барвінкова!

               Переконана твердо в однім,

               Що мені усміхнулася доля

               Народитись над небом твоїм!

                                      Тепло своїх долонь і розуму, і серця

                                         Я Україні милій віддаю,

Люблю твої ліси, степи, річки й озерця

Й ліричну пісню лагідну свою.

      Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

      Бо щастя жити ти мені дала

      Для мене ти одна і рідна, і єдина,

      Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

                                      Прихилюся я до тебе уклінно,

Побажаю і щастя, і добра,

Тільки вірю: не вмреш, Україно,

Бо співаючий народ не вмира.

                                      І не буде нас доля цуратись

У Карпатських, Таврійських садах,

І не зможе ніхто відібрати

Те, що ти зберегла у віках.

                                       Доки пісня звучить солов’їна,

Щире слово в козацьких устах.

Ти не вмреш, ти не вмреш, Україно,

Будеш жити у наших серцях.

Пісня « І весело, і сердито»

                                      Я – син, я – мамине крило,

                                        Гільце, що в світ широкий проросло.

  Я народився вдачею веселий,

Таким я виріс, так мені й рости…

Я хлопець звідти, де співають села,

Де танцями розгойдують мости.

                                      В радості і в смутку, завжди з діточками

Все, що тільки маємо, - маємо від мами.

У стрічках віночок й вишита сорочка,

Матуся придбала, бо я її дочка.

Та не тільки одяг і ці черевички –

Від мами ось коси ще й рум’яні щічки

І носик – курносик, і ніжки проворні,

Та й вушка в сережках, та й оченьки чорні.

                                      І навіть ці губки, що їв і сміявся,

Я маю від мами, бо я в маму вдався.

А чуєш, як грудях нам б’ється серденько,

Те серце нам дала мама дорогенька.

Недарма вважає наша вся сім’я,

Що на діда зовні дуже схожий я.

Підросту що трішки – усього навчусь,

І таким завзятим буду, як дідусь.

             Пісенька « Дідусь в мене молодець!» Виконує Левіновський Євген.

                                      От виросту та в армію піду,

І буду захищати Україну.

Вітчизно рідна, я не підведу!

І ворогів я не пущу на Батьківщину.

                                      Ой, заграйте, музики,

В мене нові черевики.

Танцювати я мастак

Український наш гопак.

         Пісня « По дорозі жук»

Гетьман:                          Дивіться, друзі, який гаразд,

Які парубки і дівчата у нас

Браві, моторні у нас соколята –

Винуватці сьогоднішнього свята

Вони ж бо є роду козацького,

Сини вони племені хвацького.

Гетьман запитує першокласників:

-         А чи знаєте першокласники, хто такі козаки?

Першокласники:            Козаки – це вільні люди,

Козаки – безстрашні люди,

Козаки борці за волю

За народну нашу долю.